Бідність лежить у найгірших наслідках суспільства — але вона не є справжньою винуватцею. Коли психологи розвитку досліджують результати в дитинстві — такі як рівень випуску, зловживання психоактивними речовинами, водіння у нетверезому стані та ув'язнення — вони уважно досліджують, що передбачає ці наслідки в майбутньому. Однією з змінних, яку вони часто вивчають — це дитяча суворість, тобто дорослішання в сім'ї з низьким доходом. Іншими словами, наскільки бідною була сім'я. Однак багато досліджень показують, що зв'язок між сімейним доходом і подальшими наслідками є дивовижно слабким. В деяких випадках кореляція є лише незначною; в інших — зовсім немає суттєвого зв'язку. Натомість дослідники також досліджують інший фактор: дитячу нестабільність або непередбачуваність. Це вимірюється за показниками, такими як частота переїзду дитини, кількість романтичних партнерів у основного опікуна та наскільки щоденна невизначеність характеризувала її життя. Тут результати набагато послідовніші. Дитяча нестабільність має тісний зв'язок із негативними наслідками у пізнішому віці — наслідки, які за стандартами цього дослідження вважаються значними. Важливо, що навіть коли дослідники статистично контролюють сімейний дохід, рання нестабільність залишається потужним предиктором ув'язнення, зловживання речовинами та інших негативних наслідків.