Гуманоїдний робот щойно пройшов 106 км від Сучжоу до Шанхаю. Він встановив світовий рекорд. Але ось що справді важливо. Робот міг ходити лише вночі. Між 22:00 і 6:00. Чому? Питання безпеки. Нечіткі права на дорогу. Жодної зарядної інфраструктури по дорозі. Він може розпізнавати червоні вогні, але не знає, коли вони стануть зеленими. Потрібен автомобіль підтримки для заміни батарей. Команді довелося перейти на «напівавтономний» режим замість повної автономії. Ось справжній розрив між лабораторними демонстраціями та розгортанням. Змусити робота стрибати і робити сальто назад — це вражає. Змусити його надійно ходити годинами в непередбачуваних умовах — це інженерна справа. Робот не впав жодного разу за всю подорож. Це прогрес. Але суспільство ще не готове. Зарядних станцій немає. Чітких правил немає. Немає юридичної бази для того, куди мають ходити роботи. Ми будуємо гуманоїдних роботів для реального світу. Але реальний світ не був створений для гуманоїдних роботів.