Сьогодні мав бути сімейний час у тата. Натомість я знову опиняюся з ним у лікарні. Повертаючись до люмінесцентних ламп і тихих коридорів. Схоже, буде ще одне призупинення. Я буду тут, сидіти поруч із ним. Чоловік, який ніс мене крізь кожну бурю, ніколи не зустріне її наодинці, поки в мені є подих.