Завтра буде вирішальним. Метою має бути перевантаження сил режиму в такій кількості міст і провінцій, що вони розпорошені надто розкиданими, щоб розчавити людей. Навіть без зброї, якщо, наприклад, Тегеран зможе досягти тієї ж кількості натовпу, що й у 2009 році — тоді як решта країни також піднімається — навіть КВІР та їхні проксі матимуть труднощі. Все залежить від здатності людей збільшувати чисельність і підтримувати тиск у кожному місці. Режим потрібно виснажити і довести до відчаю. Окрім цього, необхідно більше дезертирства, як у випадку з Абдананом. Попереду цікаві дні.