Рід пояснює, чому такі формати, як Quibi, зазнали поразки і чому фільми й телебачення зберігаються, звертаючись до чогось глибоко людського: "Люди намагаються думати про багатогранність, створювати власну історію, коротку форму — Quibi... Але тривалий аспект фільму як історії залишався сильним, як і тривала форма роману. Практично кожна людина на планеті дивиться телевізор, бо це глибоко людська річ — дивитися історії. Отже, ці речі торкаються чогось людського. Ми зараз у режимі lean back з телевізором. Ми хочемо, щоб вона розповіла нам історію. І якщо подумати про маленьких дітей, половину часу це читає мені історію, а половину — гра зі мною. Це дві різні модальності: одна пасивна, інша активна. Одна з них стає телебаченням, а інша — відеоіграми.»