І саме тому постдефіцит чогось, чи то пшениці, чи інтелекту, не закінчується щедрою утопією, а ще однією гіркою боротьбою за статус. Люди віддають перевагу самовдоволеному хизування та вибірковому відчуттю еліти, віддаленій комунальній рівності.