Я колись любив свою дружину, бо вона це заслужила. Коли вона була доброю, я був добрим. Коли вона мене поважала, я поважав її. Коли вона не зробила — я не зробила цього. Шлюб був угодою. Баланс. Я віддав те, що мав. Нічого більше. А потім однієї неділі наш пастор сказав щось, від чого я не міг відмовитися. "Те, як ти поводишся зі своєю дружиною, те й до Господа." Я думав, що він говорить поетично. Він не був. Тієї ночі я подивився на свою дружину. Справді дивився. Вона була виснажена. ...