Думаю про те, чому нам потрібні цифрові мистецькі практики. Митці експериментують із цифровими медіа не тому, що технології нові чи модні, а тому, що наше життя вже оцифроване. Світ став безперервним полем даних зображень, і мистецтво має діяти в цій сфері, щоб залишатися критичним. Ігнорувати це — означає відійти від найпотужнішої системи виробництва зображень в історії. Експерименти тут означають дослідження: дослідження того, як алгоритми бачать, як інтерфейси перетворюють бажання на метрики, як архіви візуальної культури стають машинозбіральними. Отже, цифрове мистецтво необхідне як місце опору, спекуляцій і альтернативного моделювання того, що може означати цифрове