Дівчина залишила моркву для дощових оленів перед сном. Тож зараз я розкидаю пожовані шматочки моркви по підлозі вітальні, ніби вони проходили крізь нього. Сподіваюся, вона добре посміється, коли прокинеться.
Уявіть мене, що я сиджу на підлозі в повній темряві і жую моркву — і так, ви там.
141